Туристичні авіалінії – інструмент міграційної зброї російських спецслужб

26 грудня 2023 року російське видання журналістських розслідувань The Insider, опублікувало власне розслідування про те, що російські спецслужби свідомо організовують міграційну кризу на кордоні з Фінляндією, забезпечуючи доставки до російсько-фінського кордону біженців з арабських країн. Російські спецслужби організовують трафік цих осіб до пунктів перетину російсько-фінського кордону Ніірала, Ваалімаа, Нуіямаа, Іматра, де їм видають велосипеди, щоб вони змогли самотужки дістатися пунктів перетину і перетнути кордон.

Російські джерела розміщують інформацію, за допомогою якої намагаються роздмухати нестабільність і, водночас, показати ефективність спецоперації російських спецслужб. Так, вони стверджують, що за два дні роботи пункту пропуску Ніірала (Вяртсиля) у Карелії фінсько-російський кордон перетнули і попросили притулок 93 особи – 14 грудня та 84 особи – 15 грудня. Після перетину кордону громадяни Сирії, Сомалі та Індії (переважна більшість біженців – чоловіки) звернулися за притулком.

Про використання мігрантів як гібридної зброї ми багато говорили у 2020-му і 2021-му роках.

Кількома днями раніше, найбільше німецьке видання Bild вийшло із невеликим, але гучним матеріалом про турецьку авіакомпанію Southwind Airlines. Якщо коротко, то журналісти Bild вважають, що авіакомпанію спеціально створили росіяни, щоб налагодити авіатрафік мігрантів з Туреччини до Білорусі, яких згодом, ймовірно, будуть нелегально переправляти в Євросоюз, задля створення кризових ситуацій на кордонах, як ми це вже бачили у 2021-му році на кордонах Білорусі з Польщею та Литвою.

Нова авіакомпанія старих “знайомих”

Як і у багатьох інших випадках з сумнівним авіабізнесом, тут також не обійшлось без звʼязків з Україною. Власником трьох бортів, які експлуатує Southwind Airlines виявився наш давній знайомий Джайдіп Мірчандані (Jaideep Mirchandani), який фігурує в скандалах про незаконні перевезення у зонах збройних конфліктів.

У середині грудня 2023 року турецька авіакомпанія Southwind Airlines виконала перші рейси зі Стамбула до Мінська. Замість облітати Україну і безпольотні прикордонні регіони Росії, як це робить державний оператор Білорусі “Белавіа”, турецький перевізник може на декілька годин швидше поєднувати мешканців підсанкційної Білорусі із турецькими хабами і курортами. Адже йому нічого не забороняє пролітати над територіями європейських країн. Головний турецький перевізник Turkish Airlines пролітає над Білоруссю лише транзитом, тож очевидна ніша була вільною. 

Ідея про те, що перевезення в Білорусь можуть бути повʼязані саме з нелегальною міграцією, виглядає натягнутою конспірологією, адже компанія нібито планує працювати на європейському ринку і ризикувати репутаційно їй ні до чого. Для перекидання біженців цілком можна задіювати уже наявні сирійські чи білоруські фірми, більш надійні, підконтрольні, із менш прозорою звітністю. Компанія уже оголосила, що подасть до суду за такі натяки.

А от “російський слід” ніхто і не заперечує. 

Створена у квітні 2022 року і базована в Анталії компанія Southwind Airlines фактично не приховувала, що є відповіддю росіян та їхніх партнерів у Туреччині на санкції, накладені через вторгнення в Україну. Компанія отримала частину флоту російської авіакомпанії NordWind (ТОВ “Северный ветер”), заснованої Каріне Букрей. Вона дружина турецького підприємця Рамзана Акпинара, який, у свою чергу, володіє туроператором “Пегас Туристик”. У компаній схожі логотипи, подібні назви. Колишній фіндиректор “Пегаса” Керем Чанкая тепер став фіндиректором “Південного вітру”.

Мустафа Толга Демірчі, який є керівним партнером Cortex Energy, до якої входить Cortex Aviation (Southwind Airlines), на своїй сторінці в LinkedIn вказує, що був незалежним консультантом NordWind з 2008 року.

У американських судових документах є матеріали, згідно з якими Southwind Airlines подавала апеляцію щодо рішення про тимчасову заборону NordWind літати в США, називаючи себе “повʼязаною особою”. Суд, втім, заяву відхилив, відзначивши, що належних доказів повʼязаності турецька компанія не надала. 

Перші перельоти нова турецька фірма здійснювала з російських міст на турецькі курорти. Зараз мережа розширюється до міст ЄС, Швейцарії, Великобританії, Перської Затоки, країни колишнього СРСР, і навіть на Північний Кіпр за запитом російських туристів з Анталії. У деяких європейських країнах, приміром, у Фінляндії, уже заявили, що компанія з таким шлейфом навряд чи отримає у них дозвіл на перевезення (авіакомпанії можуть оголошувати про майбутні маршрути ще не маючи всіх документів на руках). 

Згідно з митними даними, та файлами, розміщеними на сайті Southwind Airlines – юридична особа, яка стоїть за гучним брендом авіакомпанії – це Cortex Havacılık ve Turizm Ticaret A.Ş. (Cortex Aviation), закуповує авіаційне пальне виключно у російських АТ “Аеро-Шереметьєво” (спільне підприємство постачальника авіаційного палива “Лукойл-Аеро” та аеропорту “Шереметьєво”) та ТОВ “Лукойл-Аеро-Запад”.  

Цілком можливо, що турецькі підприємці просто задовольнили попит росіян на альтернативні перевезення, підхопивши санкціоновані літаки “на аутсорсі”. Cortex Aviation є частиною Cortex Energy, великого трейдера авіаційного пального. Компанія існувала ще задовго до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, тож цілком можливо, що підприємливі турки просто вчасно зреагували на потреби російського турбізнесу. А згодом, увійшовши “в смак”, вирішили розширювати бізнес не лише на “російському” напрямку.

Окрім колишніх літаків NordWind, у флоті авіакомпанії Southwind Airlines є нові Boeing 737 MAX 8 (не літає на них в Росію через пряму заборону США), новий Airbus 321neo, а також 3 Boeing 777-300 (бортові номери TC-GRY, TC-GRV, TC-GRU) в лізингу від еміратської Sky One FZE (ось новина про придбання компанією цих літаків напряму у Boeing Capital Corporation). 

Sky One належить нашому давньому знайомому, Джайдіпу Мірчандані (Jaideep Mirchandani), якого ми вважаємо кінцевим бенефіціаром низки авіакомпаній та інших фірм, повʼязаних із незаконними перевезеннями в зонах бойових конфліктів. Зокрема, в Лівії, в інтересах сил фельдмаршала Халіфи Хафтара, про що ми неодноразово згадували раніше. 

Мірчандані в Україні, за нашими припущеннями, контролює повʼязані з росіянами авіакомпанії “Зет Авіа” та “Флай Скай Ейрлайнс Україна”. Експлуатовані ними літаки були неодноразово зафіксовані групою ООН з питань порушення збройного ембарго в Лівії на лініях підтримки Хафтара в 2020-2021 роках. Через це в Україні, за матеріалами наших розслідувань, ведеться кілька кримінальних проваджень, а формальні власники “Флай Скай” та “Зет Авіа” навіть почали перереєстровували літаки в Киргизстан – подалі від арешту. Хафтар, у свою чергу, є товаришем Володимира Путіна – вони зустрічалися буквально кілька місяців тому. Примітно, що при цьому офіційна Анкара підтримує зброєю і своєю політикою Уряд національної єдності в Лівії, який протистоїть Хафтару. 

Як перетворити мігранта на туриста?!

Є у нового турецького бізнесу, який забезпечуватиме Туреччину потоками туристів з Росії і Білорусі, а для російських спецслужб зможе завантажувати пасажирські літаки мігрантами з арабських країн, може бути ще один неочевидний вигодонабувач.

Очевидно, що бізнес авіаційних пасажирських перевезень є дуже тісно пов’язаний з бізнесом туристичних агенцій. Саме це ми і побачили на прикладах діяльності в Україні ліванського бізнесмена Родріга Мерхежа та засновниці туроператора “TPG” Олени Гетманцевої, матері керівника парламентського комітету Данила Гетманцева. Раніше, ми детально описували запуск роботи авіакомпанії “Bravo Airways”, пов’язаної з Родріго Мерхежем, який здійснювався спільно з компанією TPG, яку представляла Олена Бойко, мати нинішньої заступниці голови НАБУ Поліни Лисенко.

Як показано вище в цьому матеріалі, авіаперевізником компанії “Pegas Touristik” стала авіакомпанія “Southwind Airlines”. Ще один потужний туристичний оператор – TUI, який активно працював і в Україні і в Росії, раніше заявляв про згортання свого бізнесу в державі-агресорі та вихід з неї.

Однак, схоже, що TUI просто обмежилися ребрендингом. В Росії і Білорусі вона тепер називається Fun&Sun. Як і багато інших туроператорів, компанія має контракти з Southwind Airlines і відправляє своїх туристів до Туреччини її чартерними рейсами. Генеральним менеджером Fun&Sun в Туреччині є людина на імʼя Оуз Ергюль (Oğuz Ergül), який раніше представляв в Туреччині компанію TUI Russia.

За даними його сторінки в Linkedin Оуз Ергюль працював в Україні заступником генерального директора туристичної компанії “Turtess Travel” з грудня 2012 року.

Однак, як би це не виглядало сюреалістично, повне ім’я топ-менеджера російської туристичної компанії, яка забезпечує відпочинок сотень тисяч росіян в Туреччині, доки українців продовжує знищувати російська зброя, ми дізнаємося на сайті Національного агентства запобігання корупції в декларації Олени Григорівни Липківської Ергюль.

Повне ім’я турецького представника російського турбізнесу – Oguzhan Suleyman Ergul (українською: Оузхан Сюлейман Ергюль).

“Радниця” президента України та кандидат у віце-прем’єр-міністри

Восени 2021 року дружина Оуза Ергюля, Олена Григорівна Липівська-Ергюль – подала декларацію кандидата на посаду віце-премʼєр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, який фінкціонально відповідає за виробництво зброї для українського війська.

Українські медіа тоді багато писали про цю кандидатку, вказуючи той факт, що одним із її бізнесів була мережа манікюрних салонів. Однак, в ході наших розслідувань потенційних російських агентурних мереж в Україні, ми довідалися, що особа на ім’я Олена Григорівна Липківська з 2006 по 2011-й роки була директором авіакомпанії “UM Air”, яка належала Родрігу Мерхежу – партнеру матері Данила Гетманцева і її туроператора TPG. А, у 2005 році серед бенефіціарів “UM Air” значився Липівський Валерій Григорович.

В 2018 році в одному з видань про світське життя вона згадується як радниця міністра інфраструктури. В 2022 році, уже після початку повномасштабного вторгнення Липівська-Ергюль фігурувала в звітах лобістів в США як радниця президента України Володимира Зеленського. В березні 2023 року ЗМІ писали, що лобісти, які з нею взаємодіяли, повʼязані зі збройним бізнесом і непогано заробляють на поставках в Україну. При чому, у британьскому “The Guardian” вказується, що Олена Липківська-Ергюль разом з народним депутатом Вадимом Івченко співпрацює з лобістською компанією BGR Government Affairs (BGR) та є “радницею президента України Володимира Зеленського“.

28 липня 2022 року Олена Липівська-Ергюль разом з депутатом Вадимом Івченко зустрічалася з американським сенатором від Республіканської партії Роджером Уікером, який у своєму твіті також назвав її “радницею президента Зеленського”.

I appreciated hearing from a group of courageous Ukrainians including adviser to Ukranian President Zelenskyy Olena Lypivska-Ergyul and Rada member Vadym Ivchenko. We stand steadfast with our friends and support them in their fight for freedom. pic.twitter.com/qmFOREBVj5

— Senator Roger Wicker (@SenatorWicker) July 29, 2022

Безперечно, Україна дуже потребує професійної лобістської діяльності, особливо в сфері інтересів представників Республіканської партії США. Нам, також, нічого невідомо про поточний стан стосунків Олени та Оуза, так само як невідомо, чи впливає його туристичний бізнес і нові перспективи, які відкриває поява компанії Southwind Airlines, на політичні та бізнесові інтереси потенційної радниці президента.

Однак, вже вкотре ми звертаємо увагу українських та західних спецслужб і правоохоронних органів на той факт, що співпадіння імен, прізвищ, бізнесів, літаків, туризму, росіян і постачання зброї Україні – викликає, навіть, не занепокоєння, а щирий жах стосовно того, яким чином ми усі все ще живі?