Історія з накладанням санкцій на активи російської фінансово-промислової групи «Альфа Груп» в Україні стала безпрецедентною за рівнем медійності, тривалістю та кількістю залучених сторін. Рекордною була також і кількість спроб власників захистити свій бізнес від санкцій.

Вже 28 лютого 2022 року в офіційному журналі Європейського Союзу було опубліковано рішення щодо нового пакету санкцій проти Росії у зв’язку з вторгненням в Україну. Обмежувальні заходи торкнулися зокрема голови наглядової ради «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана та його партнера по бізнесу Петра Авена. Аналогічні санкції наклала і Велика Британія. Нагадаємо, що М.Фрідман посідав 11 місце в російському Forbes за підсумками 2021 року зі статками у сумі $15,5 млрд.

Вступ

М.Фрідман народився у Львові і довгий час проживає в Лондоні. Крім російського має паспорт громадянина Ізраїлю. Після анексії Криму в 2014-му він регулярно приїжджав до України, організовував у рідному Львові джазовий фестиваль, фінансував будівництво меморіалу в Бабиному Яру.

Проблемою стало не те, що Фрідман і Авен, як і всі без винятку підсанкційні російські бізнесмени, звикли жити не в росії, а те, що вони більше за інших російських олігархів пустили коріння на Заході. Завдяки статкам, заробленим у нафтовому, банківському та телекомунікаційному бізнесу в росії, у 2013 році вони заснували в Лондоні фонд прямих інвестицій LetterOne. Також вони мають частки у британській роздрібній мережі Holland & Barrett, німецькій енергетичній групі Wintershall Dea та мережі іспанських супермаркетів Dia.

В Україні їм належав «Альфа-Банк», віднесений Нацбанком до категорії системно важливих, який входив до першої десятки банків України. У ньому зберігалося 48 млрд грн депозитів фізосіб (6% від усіх депозитів в українських банках) і 24 млрд грн коштів підприємств. Банк обслуговував 2,6 млн фізосіб, 55 тис. юридичних і 88 тис. ФОПів. Банк має розгалужену мережу з понад 200 відділень та майже 700 банкоматів.

Після 24 лютого М.Фрідман і П.Авен стикнулися з низкою труднощів: від арешту, який Бюро економічної безпеки наклало на 12,4 млрд грн активів в банку до проблем з міжнародними розрахунками, які відчули деякі клієнти банку.

Власники та менеджмент банку активно пручалися націоналізації – публічно відмежовувалися від материнської структури в Росії, переоформлювали частки власності, перереєстровуючи їх у різних юрисдикціях, пропонували Україні самим докапіталізувати банк на мільярд доларів, шукали, кому з непов’язаних із державою агресорів бізнесменів та банківських груп продати українську «Альфу», та навіть перейменували банк у «Сенс Банк». Але все виявилося марним. Держава на жодні угоди не пристала і наприкінці травня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану, згідно з яким НБУ отримав правові підстави для виведення «Сенс Банку» з ринку.

Трохи раніше, у червні 2022 року, голова НАЗК Олександр Новіков офіційно повідомив, що М.Фрідман консультується з українською владою стосовно того, щоб отримати українське громадянство та перереєструвати основні активи в Україні. А у вересні 2022 року Михайло Фрідман просив уряд Великої Британії зняти з нього санкції, обіцяючи натомість інвестувати мільярд доларів з власних коштів в «Sense Банк».

Нагадаємо, що після накладання санкцій на російських акціонерів «Альфа-Банку» (власники «Альфа-Банку Україна»: Андрій Косогов (41% акцій), Михайло Фрідман (32,9%) та Петро Авен (12,4%)) НБУ відсторонив їх від управління та призначив незалежним довіреним представником болгарського економіста Сімеона Дянкова, який публічно заявив, що банк не хоче мати нічого спільного з країною-агресором навіть на рівні асоціацій і бренду, який працює в росії. І з 1 грудня 2022 року український «Альфа-Банк» офіційно змінив назву і став «Сенс Банком».

21 липня 2023 Кабінет Міністрів України ухвалив рішення придбати у повному обсязі акції «Сенс Банку» у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за 1 гривню. Таким чином банк став державним під управлінням Міністерства фінансів.

У доповіді спеціального радника Міністерства юстиції Роберта Мюллера про втручання росії у вибори президента США, опублікованій у 2019 році, зазначено, що навіть олігархи, які вели бізнес в основному на Заході, залишалися в центрі уваги Кремля, якщо все ще володіли великим бізнесом у росії. П.Авен був одним із приблизно 50 олігархів, яким Путін віддавав «негласні накази» на щоквартальних зустрічах, де вони зазвичай обговорювали економіку. Обговорювалося, наприклад, як захистити від санкцій «Альфа-Банк».

«Альфа». Історія створення

Імперія Фрідмана виросла з його дружби в 1980-х роках з Германом Ханом і Олексієм Кузьмічовим, з якими він заснував «Альфа-Фото», а згодом «Альфа-Еко» і «Альфа-Капітал», які пізніше були об’єднані в консорціум «Альфа-Груп».

Після розпаду Радянського Союзу М.Фрідман заснував Альфа-Банк. Нові перспективи відкрилися для нього після зустрічі з Петром Авеном, колишнім міністром зовнішньоекономічних зв’язків Російської Федерації та колишнім представником Росії в G7, який досі залишається ключовою фігурою у LetterOne. У 2000-х «Альфа» диверсифікувалася у нових секторах економіки – телекомунікаціях, пресі, харчовій промисловості та рітейлі, а також на нових географічних ринках – через Alfa Securities у Лондоні, Amsterdam Trade Bank, Sky Mobile у Киргизстані та Belmarket у Білорусі. Фрідман взяв під контроль російсько-британську нафтову компанію ТНК-ВР через консорціум Альфа-Аксес-Ренова (AAR), співзасновниками якого були Леонард Блаватнік і Віктор Вексельберг. Пізніше ТНК-ВР була поглинена Роснефтью.

Жорсткий бізнесмен і безпринципний корпоративний рейдер, Фрідман створив собі потужну команду підтримки, яка включала британських лордів та армію юристів і приватних детективів, які допомагали йому долати перешкоди на шляху його різноманітних бізнесів.

Не під запис російські чиновники високого рангу підтверджують наявність близького зв’язку між власниками «Альфа Груп» і В.Путіним. «Альфа» продовжує користуватися прихильністю Кремля, а М.Фрідман і П.Авен продовжують надавати неофіційні поради Путіну, особливо щодо США.

Ключовим посередником у стосунках Путіна та «Альфи» називають Олега Говоруна, колишнього начальника управління з прикордонного співробітництва Адміністрації президента рф, який в 1990-х роках працював заступником начальника управління зі зв’язків з органами державної влади «Альфа-Банку», і який відповідав за доставку незаконних грошей безпосередньо Путіну.

«Альфа-Груп». Бойове ядро

Структури, афілійовані з «Альфа-груп», створювалися як окремі проектні напрямки для роботи з конкретними клієнтами або замовниками.

А1 (раніше «Альфа-Еко»)

А1 – це інвестиційний субхолдинг консорціуму «Альфа-Груп», створений ще у 1989 році (назва на момент створення – «Альфа-Еко»). В 2004-2005 роках перейменована у А1.

Компанію А1 вважають «бойовим підрозділом» міжнародного консорціуму «Альфа Груп». Протягом двох десятиліть група топ-менеджерів «Альфа-Груп» добивалася перемог у різноманітних корпоративних конфліктах, використовуючи при цьому не завжди законні інструменти. Співпрацюючи з правоохоронними органами та корумпованими чиновниками їм вдавалося отримувати потрібні рішення, а за потреби і відкривати справи проти конкурентів.

Загальна кількість співробітників А1 близько 100 осіб. Чотири ключові керуючі директори інвестиційного блоку: Олександр Бабіков, Олександр Каплан, Дмитро Возіанов та Андрій Вон. Кожен із них – це менеджер-підприємець, який працює не за зарплату, а пов’язаний партнерськими відносинами з групою.

Компанія А1 активно працювала в коллекторському бізнесі на міжнародному рівні. Серед клієнтів А1 Irish Bank Resolution Corporation (IBRC), на боці якого А1 вступила до корпоративного конфлікту між компаніями ірландського мільярдера Шона Куїна (глава Quinn Group).

М.Фрідману, який неодноразово виступав із «закликами до миру» в Україні, та Г.Хану довелося терміново дистанціюватися від керівних структур «Альфи» та пов’язаних з нею структур відразу після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Згідно з судовими документами, A1 змінила власника 22 березня 2022 року – з посади голови наглядової ради пішов Г.Хан. Наразі до керівництва А1 входить четвірка топ-менеджерів «Альфа-Груп»: Андрій Елінсон, Андрій Вон, Дмитро Павлов і Олександр Файн, як її керівник.

Після успішного кейсу з «Мегафоном» в А1 почав розвиватися цілий напрямок, який спеціалізувався на наданні сумнівних послуг у різних корпоративних конфліктах. Працюючи у такій сфері, топ-менеджери А1 мали бути у тісному контакті з ФСБ і МВС Росії, а також повинні були мати доступ до ресурсів, пов’язаних з російськими спецслужбами.

Михайло Хабаров, керівник дочірньої компанії, називав керівників А1 «білими лицарями», незважаючи на те, що в професійних колах їх називали «корпоративними рейдерами».

У листопаді 2011 р. А1 придбала проект багатофункціонального центру на Софійській набережній (у складі МФЦ планується люксовий готель Four Seasons) за 35 млн. євро. У грудні 2012 р. оголосила про його продаж DB Development за $180 млн. Щоправда, колишній власник прав на оренду землі під майбутнім МФЦ звинуватив А1 у рейдерському захопленні акцій. Угода А1 з консолідації акцій компаній, які володіють орендою, зайняла близько півтора року.

У вересні 2012 р. А1 стала співвласником групи “Грас”, викупивши приблизно 33% часток у Рубена Худояна. Вже в січні 2013 р. А1 з проекту вийшла, продавши свою частку іншим акціонерам компанії – екс-голові ради директорів “Транстелекому” Сергію Ліпатову та Андрію Крапівіну. Прибутковість угоди для А1 перевищила 100%.

А1 забрала будівлі ДК “Коперник”, оцінивши їх у $133 млн в рахунок погашення кредиту в $185 млн. У результаті власник “Коперника” Олександр Сенаторів, який дав особисті поруки під кредити, повинен, на думку А1, ще $43 млн. І подібних угод у А1 було багато.

В історію корпоративних воєн А1 (колишня “Альфа-Еко”) увійшла як компанія, що отримала контроль над Ачинським глиноземним комбінатом (друге найбільше в Росії підприємство з виробництва глинозему) і продала його борги Красноярському алюмінієвому заводу з прибутковістю кілька сотень відсотків. Вона також відстояла 25% “Мегафону” біля бермудського фонду IPOC. Але свій найбільший і найбільш прибутковий актив – 25% у ТНК-BP – “Альфа-груп” змушена була продати у березні цього року “Роснефти” за $13,9 млрд.

Окрім зазначеного, компанія фінансового спецназу Михайла Фрідмана з самого початку мала проекти в Україні та жваво їх розвивала.

ТОВ “А1-УКРАЇНА” (33599480) була заснована 14.07.2005. Спочатку засновником виступала офшорна компанія “Pretto Ventures LTD” (BVI), а у 2007 році власником юрособи стала компанія “Longford Investments Company Limited” (Гібралтар). У 2012 році діяльність юридичної особи була припинена. Останнім директором був Добровольський Олег Володимирович.

«Группа А»

«Група А» створена у лютому 2014 року колишніми топ-менеджерами консорціуму «Альфа-Груп» Ігорем Барановським та Дмитром Возіановим, за плечима яких на той момент уже були десятки успішно реалізованих проектів з А1. У компанії зібрано команду потужних фахівців — менеджерів, юристів та фінансистів — для вирішення різноманітних завдань, пов’язаних із управлінням складними конфліктними та юридичними ситуаціями на зарубіжних та російському ринках, а також для участі у різних інвестиційних проектах.

На сайті компанія вказувала проекти, нібито, реалізовані засновниками компанії:

Акціонерний конфлікт у ВАТ “Тюменська нафтова компанія”;
Реструктуризація ВАТ “Ангарська нафтохімічна компанія”;
Придбання ВАТ “Вимпелком”;
Акціонерний конфлікт ВАТ “Вимпелком”;
Звернення стягнення на майно вартістю понад $500 млн. на користь Ірландського державного банку;
Акціонерний конфлікт у ВАТ «Мегафон»;
Реструктуризація заборгованості $2 млрд. доларів перед Deutsche Bank;
Проект «Альфа-Шереметьєво»;
Рефінансування боргу перед Зовнішекономбанком за участю Ощадбанку Росії у розмірі $1,5 млрд доларів;
Проект Балахнінський ЦПК «Волга»;
Залучення кредиту у сумі 500 млн. доларів у Ощадбанку Росії;
Проект Готельний комплекс “Космос”;
Акціонерний конфлікт “Київстар”;
Проект Нафтова компанія ВАТ «Петросах»;
Проект Торговий дім нащадків П.А Смирнова, горілка “Smirnoff”;
Реструктуризація заборгованості найбільшої алкогольної компанії CEDC;
Реструктуризація Shares Convertible C Loans IBRC/IFC;
Проект “Росводоканал”.

ТОВ «Молот»

Наприкінці серпня – на початку вересня 2016-го року Агентство страхування вкладів рф ухвалило рішення про те, що з невідомим на той момент ТОВ «Молот» буде укладено договір для представлення інтересів ТОВ «Внешпромбанк» за межами російської федерації, крім того, ТОВ «Молот» займатиметься пошуком та поверненням активів «Внешпромбанку» та його бенефіціарів і дебіторів за межами Росії (термін договору – один рік, послуги компанії коштують $200 000. Крім того, «Молот» може отримати 10% від поверненої суми).

У березні 2017 року ТОВ «Молот» було запропоновано представниками державного Агентства страхування вкладів Росії (АСВ) в якості компанії, яка мала зайнятися розшуком закордонних активів «Майстер-банку», який був визнаний банкрутом у 2014 році.

Керуючий директор «Молота» – Костянтин Тетерін. До його команди увійшли представники компанії А1 Зураб Євлоєв, Дмитро Возіанов, Ігор Лахно та Георгій Азаров. За словами Тетеріна: «У цьому складі, працюючи в А1, команда реалізувала 50 проектів із загальним прибутком понад $6 млрд».

У зв’язку з тим, що АСВ пропонує вкладникам банків, що збанкрутували, безальтернативну співпрацю з ТОВ «Молот», можна припустити, що представники інвестиційно-фінансового спрямування «Альфа-груп» мають тісні зв’язки з посадовими особами АСВ, і, таким чином, просувають свій бізнес по роботі з проблемними активами чи заборгованостями.

Ключові фігури з орбіти «Альфа-Груп»

Дмитро Возіанов

Одним із ключових і довірених топ-менеджерів Михайла Фрідмана, який займався «вирішенням особливих питань», є Дмитро Возіанов. Возіанов 6 років пропрацював у PricewaterhouseCoopers (з них 2 роки – в Нью-Йорку у відділі податкових послуг)

Дмитро Зімін, один із засновників компанії мобільного зв’язку «Вимпелком», дав Дмитру Возіанову можливість швидкого кар’єрного зростання ще в 2000 році, коли поставив його на чолі компанії «Білайн».

Народився 1971 р. у Санкт-Петербурзі. 1994-1999 – менеджер глобальної групи ринків капіталу в Coopers & Lybrand (потім – PricewaterhouseCoopers, Санкт-Петербург, Нью-Йорк) 2000-2001 – генеральний директор “Біонлайн” (“дочка” “Вимпелкому”) 2001-2002 – керівник фінансів “Альфа-еко” (попередниця А1) 2003-2008 – генеральний директор “ЦТ-мобайл” (акціонер “Мегафона”) 2009 – член ради директорів “Мегафона” У жовтні 2010 призначений управляючим директором А1 (інвестиційний субхолдинг консорціуму ») У 1994 р. закінчив Санкт-Петербурзький морський державний університет

У 2001 році Дмитро Возіанов з «Білайн» перейшов до «Альфи» на посаду голови департаменту корпоративних фінансів, де займався роботою з оцінки та залучення капіталу, фінансового структурування угод. Тут Возіанов почав реалізовувати рейдерські схеми у телекомунікаційному секторі, які допомогли Михайлу Фрідману здійснити свої амбіції зі створення телекомунікаційного гіганта.

Возіанов допоміг Фрідману та Хану виграти кілька великих битв проти таких компаній, як BP і Telenor. Особливо помітною була боротьба «Альфа-груп» проти IPOC, фонду, який контролювався тодішнім міністром зв’язку Леонідом Рейманом, за володіння «Мегафоном». Дмитро Возіанов швидко зарекомендував себе в інвестиційному підрозділі «Альфа-Еко», зігравши вирішальну роль у придбанні нею пакету акцій Мегафону. Угода стала поворотним моментом у кар’єрі Возіанова.

З 2003 по 2008 р. пропрацював генеральним директором компанії «ЦТ-Мобайл», одного з основних акціонерів російської телекомунікаційної компанії – «Мегафон» («ЦТ-Мобайл» володів 25,1% цього оператора).

З 2009 р. – член ради директорів «Мегафону», член фінансового комітету та комітету з винагород ради директорів «Мегафону».

Біографія Дмитра Возіанова не є унікальною. У ній немає серйозних прогалин, які могли б говорити про тісну співпрацю зі спецслужбами. Безумовно, працюючи у сфері корпоративних конфліктів, він постійно був змушений перебувати в контакті з ФСБ та МВС Росії.

Дмитро Возіанов надавав послуги олігархам, які перебувають під санкціями США, а пізніше переключився на управління групою невеликих консалтингових фірм у Москві – «AXIOMA» і «Група А» – за допомогою вузької групи консультантів, переважно ветеранів А1. Його спеціалізація – допомага у поглинанні компаній, а також судовий супровід компаній, що опинилися в «особливих ситуаціях».

Після відходу Возіанова з компанії А1 у 2015 році, посередницька діяльність зі збереження активів для Альфи надихнула його на створення Групи А з Ігорем Барановським. Проте за непрямими ознаками Д.Возіанов у новому статусі продовжив роботу з акціонерами «Альфа-Груп» та підтримує постійні контакти з ключовими людьми в компанії, зокрема з Андрієм Елінсоном, заступником директора А1.

У 2017 та 2018 роках Возіанов був залучений до придбання Фрідманом іспанського рітейлера DIA через холдинг LetterOne Holdings.

Довідкова інформація:

Дмитрий Алексеевич Возианов, 23.05.1971 г.р., номер паспорту 40 05 196563, ТП №77 Отдела УФМС России по Санкт-Петербургу и Ленинградской области во Фрунзенском районе г. Санкт-Петербурга, 780-077. ИНН: 781661325472. Зарегистрирован как индивидуальный предприниматель ОГРН 317784700132101, ОКПО 0113346719.

Ігор Барановський

Ігор Барановський – колишній виконавчий директор «Альфа-Еко». Давній діловий партнер Возіанова та співвласник «Групи А». Як і Возіанов, Ігор Барановський мав довгу кар’єру в «Альфі», просуваючись кар’єрними сходами в «Альфа-Еко» та А1, де він був віце-президентом з виконавчих, юридичних питань та зв’язків зі ЗМІ на момент придбання «Мегафону» у 2003 році. Також він керував низкою складних проектів, включаючи придбання «ВимпелКому», успішну участь у тендері на модернізацію аеропорту «Шереметьєво» та низку інших інвестиційних та реструктуризаційних проектів «Альфи». Перш ніж розпочати свою кар’єру в «Альфа-Груп», Барановський працював кримінальним репортером у «Московських новинах», а потім зайнявся зв’язками з громадськістю в нині неіснуючому «Юнікомбанку». Барановський також певний час обіймав посаду віце-голови «Росінвестнафти».

Возіанов і Барановський заснували «Групу А» в 2014 році.

Андрій Елінсон

10 січня 1979 року — народився в Москві, закінчив Фінансову академію при уряді РФ за спеціальністю «бухгалтерський облік та аудит», є сертифікованим бухгалтером (Certified Public Accountant) та спеціалістом по боротьбі з корпоративним шахрайством США (Certified Fraud Examiner), а також має сертифікацію з управління компаніями на рівні рад директорів у Великій Британії (Certificate in Company Direction). З 1997 року працював у «Deloitte СНД» на посаді аудитора, у 2005 році став партнером. З серпня 2007 року працював у компанії «Базовий елемент» Олега Дерипаскі, де обіймав посаду заступника гендиректора та відповідав за питання, пов’язані з управлінням компаніями в авіаційній, будівельній, машинобудівній, фінансовій та інших галузях. Після завершення Олімпіади в Сочі отримав посаду генерального директора курортного району Імеретинський, який будував “Базел”. З грудня 2015 року до березня 2018 року був директором управління активами в «СіТіЕф Консалтансі Лімітед» (CTF) — холдингової структури «Альфа-Груп», де працював директором у корпоративному центрі з управління всіма активами консорціуму «Альфа-Груп». У березні 2018-го очолив А1. Одружений, виховує доньку.

До приходу в топ-менеджмент інвестиційного спрямування в березні 2018 року Елінсон очолював Дирекцію з управління активами «Альфа-Груп» і входив до наглядової ради консорціуму. Елінсон працює з директором A1 Олександром Фейном, членом наглядової ради «Альфа-Груп» з 1992 року.

Михайло Хабаров

Президент А1 з 2010 по 2014 рр. Михайло Хабаров був призначений президентом А1 у 2010 році, коли Возіанов став керуючим директором. Раніше Хабаров був головою правління і генеральним директором «Альфа-Капітал». Він також був членом правління компанії «Систематика», постачальника ФСБ і російського оборонного комплексу, що входить до російської національної комп’ютерної компанії (НКК), 20% якої A1 придбав у 2008 році. Він зіграв важливу роль у залученні Возіанова до «Систематики», де останній проводив реструктуризацію, поки Альфа не продала свою частку в компанії в 2012 році.

У травні 2019 року призначений виконавчим директором і віце-президентом державного банку непрофільних активів «Траст». На цій посаді вирізнявся агресивним підходом до роботи з боржниками.

На початку своєї кар’єри Хабаров відзначився тим, що контролював поглинання страховою компанією РОСНО Deutsche Investment Trust і System Investments. У 2005 році він був призначений керівником Allianz-ROSNO Asset Management. Через рік він пішов в А1, де швидко піднявся до рівня керівника, пропрацювавши до 2014 року, коли приєднався до стратегічного департаменту провідної російської комерційної транспортної компанії «Ділові лінії». Після судової тяганини з головним акціонером «Ділових ліній» Олександром Богатіковим Хабаров став директором і першим віце-президентом банку «Траст», очолюваного Алєксандром Соколовим.

Вадим Кушарін

Вадим Кушарін п’ять років пропрацював в інвестиційній дочірній компанії консорціуму «Альфа-Груп» «Альфа-Еко» до моменту, коли в 2001 році «Альфа» переманила Дмитра Возіанова з «Білайн» на посаду керівника департаменту корпоративних фінансів. Возіанов і Кушарін продовжували проводити рейди в телекомунікаційному секторі, що допомогло Михайлу Фрідману досягти його наміру створити телекомунікаційного гіганта.

Олександр Бабіков

Коли у 2010 році Возіанов перейшов на посаду керівника А1, він познайомився з Олександром Бабіковим. Бабіков особисто і професійно пов’язаний з Івановською областю. На початку 2000-х років він був віце-губернатором цієї області від очолюваної ним партії «Всеросійський консервативний рух – Нова сила». Бабіков, Євген Марков і дружина Маркова Лідія Маркова були співзасновниками та керували багатопрофільною компанією «Союз» в Іваново. Бабіков також почав інвестувати в туристичну нерухомість в Криму в 2007 році.

Олександр Каплан

Фахівець з газової та нафтової промисловості. Приєднався до A1 у 2009 році. Отримав посаду керуючого директора разом із Возіановим і Бабіковим в А1 у 2013 році. Того року «Альфа» продала свою частку в ТНК-ВР, спільному нафтовому підприємстві, заснованому в 2003 році BP і AAR, консорціумі олігархів Михайла Фрідмана, Германа Хана, Леонарда Блаватника та Віктора Вексельберга, державній «Роснафті». На новій посаді Каплану на певний час доручили керувати інвестиціями А1 в Україні. Каплан спочатку працював в «Альфа-Еко», а потім перейшов у компанію «Тюменська нафта» (ТНК) і провів шість років у ТНК-ВР. У 2005 році він також заснував оптову компанію «Євро-Ест», співзасновником якої є Олена Фейзуліна. Пізніше відкрив у Москві юридичну та бізнес-консалтингову фірму.

Андрій Вон

Маючи ступінь магістра бізнес адміністрування зі Школи бізнесу Чиказького університету, Андрій Вон розпочав роботу в уже неіснуючій чиказькій аудиторській фірмі Arthur Andersen, а потім працював у Газпромі. Він був прийнятий на роботу в A1 у 2009 році і швидко піднявся до посади керуючого директора. Спеціаліст з кризового менеджменту, він очолив фонд ADA, яким раніше керував Возіанов, став головою ради директорів керамічної компанії Unitile і DC Control.

Вон також брав участь у оформленні частки А1 у російській кіноіндустрії. У 2012 році він був рушійною силою злиття «Кронверк Сінема» та «Формула Кіно», двох кінопрокатних компаній, що належали А1, створивши одного з найбільших гравців російської кіноіндустрії, який у 2017 році був проданий російському бізнесмену Олександру Мамуту, власнику мережі Cinema Park.

Вон залишається партнером A1.

Юрій Шевченко

«Група А», очолювана Дмитром Возіановим та Ігорем Барановським, була заснована в травні 2015 року Юрієм Шевченком, який очолював «двійника» CT-Mobile, який змінив однойменну компанію, очолювану Возіановим, у 2005 році. Будучи офіційним обличчям компанії «Група А», Ю.Шевченко очолив московську фірму з комплексного вирішення судово-фінансових конфліктів, що надає послуги, які дуже подібні до тих, які Возіанов надавав у «Альфі».

«Група А» мала зв’язки з «Альфою» через Леоніда Котиченка, керівника ІТ-департаменту Altimo та творця сайту «Групи А».

Також Шевченко заснував ще одну, більш ранню, «Групу А» в лютому 2014 року та «Групу А Центр» у листопаді 2016 року, які були ліквідовані у 2017 та 2018 роках відповідно.

Дмітрій Черненко

Консультант A1, як і Возіанов, Дмітрій Черненко неодноразово давав експертні свідчення у судових справах у Лондоні як свідок Російського агентства зі страхування вкладів (АСВ), особливо у справі, пов’язаній з пошуком активів Внешпромбанку, які нібито вивів російський олігарх Георгій Беджамов. У 2020 році Високий суд Лондона оприлюднив скаргу про те, що дії A1 виходять сильно за межі того, що прийнято вважати роллю звичайного учасника судового розгляду, і навіть мають ознаки намірів керувати провадженням Внешпромбанку від його імені.

Черненко, як юрист і консультант команди А1, також підтримував ВТБ Банк у аналогічній справі проти Олександра Катуніна. Його свідчення призвели до того, що банк заморозив активи бізнесмена. У 2016 році Черненко також поділився своїм досвідом із Високим судом Лондона у справі, порушеній Банком Москви (БМ Банком), який того ж року був поглинений ВТБ Банком, проти бізнесмена Володимира Кехмана та його прибуткової компанії з імпорту бананів «JFC Group».

Зураб Євлоєв

Колишній керівник A1 Зураб Євлоєв очолює московську фірму Axioma Special Situations, якою керував Дмитро Возіанов з моменту її заснування в 2017 році. Возіанов прагне не афішувати свій зв’язок із нею. «Аксіома 24» надає низку послуг, на яких спеціалізується Возіанов, — судові спори, пошук активів і антикризовий менеджмент — у 2020 році мала 24 співробітники та зареєстрована за тією ж адресою, що й «Група А» на набережній Т.Шевченка.

Зураб Євлоєв очолював компанію «Молот», засновану Іриною Ліфшиц у 2016 році. Фірму, яка займається пошуком зниклих російських банківських активів та інвестиціями в проблемні активи. Таким чином, крім Групи А Д.Возіанов також працює через проксі AXIOMA і «Молот».

Довідкова інформація:

ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ “АКСИОМА“
Руководитель: ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР ЕВЛОЕВ ЗУРАБ МАЛЬСАГОВИЧ
ИНН / КПП: 9729072962 / 773001001
Уставной капитал: 10 тыс.
Дата регистрации: 11.04.2017
Юридический адрес: 121151, МОСКВА ГОРОД, НАБ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКО, Д. 23А, ЭТ 20 ПОМ I КОМ 7
Телефон: +7 (965) 445-86-89
ИНН: 9729072962
КПП: 773001001
ОКПО: 15107991
ОГРН: 1177746368062
Учредитель: ЕВЛОЕВ ЗУРАБ МАЛЬСАГОВИЧ (ИНН 060201927033)

ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ “МОЛОТ“
ИНН / КПП: 9729000622 / 770401001
Уставной капитал: 10 тыс.
Дата регистрации: 30.03.2016
Статус: ЛИКВИДАЦИЯ ЮРИДИЧЕСКОГО ЛИЦА с 28 сентября 2021 года (ГРАЧЕВ ДМИТРИЙ ОЛЕГОВИЧ)
Адрес: КРАСНОДАРСКИЙ КРАЙ,КАВКАЗСКИЙ Р-Н,СТ-ЦА КАВКАЗСКАЯ,УЛ ЛЕНИНА Д 171
Юридический адрес: 119019, МОСКВА ГОРОД, УЛ. ВОЛХОНКА, Д. 6, СТР. 1, ПОМ I КОМ 2
Телефон: +7 (86193) 2-23-49, +7 (965) 445-86-89
E-mail: 1022265@MAIL.RU
Учредитель: ЕВЛОЕВ ЗУРАБ МАЛЬСАГОВИЧ (ИНН 060201927033)

Битва за “МегаФон”

Конфлікт навколо блокуючого пакету акції телеком-оператора «Мегафон» розпочався у серпні 2003 року і мав деякі ознаки недружнього поглинання.

Несподівано для акціонерів стільникової компанії «Мегафон» її блокуючим пакетом заволоділа група “Альфа-Еко” – співвласник конкуруючого оператора “ВимпелКом”. Представники “Альфа-Груп” придбали компанію “ЦТ-Мобайл”, якій належало 25,1% акцій ВАТ «Мегафон».

У суді оскаржувався продаж 25% акцій ВАТ «Мегафон». Позивачі стверджували, що «Альфа-груп» підкуповувала свідків у справі про спірний пакет акцій російського стільникового оператора. Судові слухання відбувалися на Британських Віргінських островах. Конфлікт супроводжувався гучними репутаційними скандалами та кримінальними справами. Очевидно, топ-менеджери «Альфа-Груп» тісно спілкувалися чи співпрацювали з представниками правоохоронних органів, МВС та ФСБ: невдовзі проти їхніх конкурентів було відкрито низку кримінальних справ зі звинуваченнями в шахрайстві.

У 2004 році, московським ГУВС було порушено кримінальну справу проти акціонера «Мегафону» Леоніда Рожецкіна, якого звинуватили у «шахрайстві, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах». Кримінальні переслідування Рожецкіна тривали аж до 2008 року, коли він зненацька зник зі свого маєтку в Юрмалі (Латвія). Лише за 4 роки, у серпні 2012-го, в лісі було знайдено розкладений труп чоловіка, в кишені якого знаходилася пластикова карта на ім’я Леоніда Рожецкіна. Дані експертизи показали, що ДНК знайденого тіла ідентична ДНК Рожецкіна.

Ще один партнер Рожецкіна, Леонід Маєвський, у березні 2022 року після низки кримінальних справ отримав термін. Міщанський суд Москви засудив його до 11 років колонії суворого режиму. Колишнього депутата Держдуми від КПРФ та екс-акціонера «Мегафона» було визнано винним у вимаганні $37,5 млн у співвласників «Альфа-Груп».

За версією слідства, Маєвський у період з 31 жовтня по 8 листопада 2018 року погрожував розповісти про нібито шахрайські дії та можливу причетність до зникнення та вбивства співзасновника «Мегафону» Леоніда Рожецкіна. Можливо, що саме Маєвський допоміг у здійсненні сумнівної угоди між Леонідом Рожецкіним та представниками «Альфа-груп» із купівлі 25% компанії «Мегафон». Таким чином, володіючи якимось компроматом на представників «Альфа-груп» та їхнього «бойового підрозділу» А1, він вимагав гроші, за те, щоб не розкривати цю інформацію.

У 2007 році після тривалої корпоративної війни «Альфа» зберегла за собою 25% акцій «Мегафону» та отримала компенсацію у розмірі 2 млрд доларів. Через п’ять років Фрідман продав свою частку компанії AF Telecom медійному і телекомунікаційному магнату Алішеру Усманову за 5,2 мільярда доларів. Возіанов отримав бонус у розмірі 30 мільйонів доларів за допомогу «Альфі» у придбанні та збереженні своєї частки, але, за словами джерел, сума винагороди його розчарувала.

Assets recovery по-ірландські…

У квітні 2013 року компанія А1 вступила в інший корпоративний конфлікт між компаніями ірландського мільярдера Шона Куїнна (голова Quinn Group) та банком Irish Bank Resolution Corporation (IBRC), який був його кредитором.

У 2008 р. Шон Куїнн вважався найбагатшою людиною в Ірландії зі статками $6 млрд. Щоб будувати неурухомість в РФ і Україні, Quinn Group взяла кредит в Anglo Irish Bank (AIB) на суму 2,8 млрд євро.

Після невдалих спроб захистити свої права в російських судах, IBRC вирішив звернутися до компанії А1. Фактично ірландський банк запросив А1 попрацювати на нього в якості колектора — допомогти стягнути з мільярдера Куїна його російські активи без будь-яких конкурсів чи тендерів на такі послуги.

Навесні 2011 р. Quinn Group, у тому числі нерухомі активи в Росії, відійшли Anglo Irish Bank. Шон Квінн та його сім’я вже не брали участі в управлінні своєю компанією. Але AIB, третій за величиною в Ірландії банк, також не впорався із кризою і в липні 2011 р. був націоналізований та реструктурований у новий банк — Irish Bank Resolution Corporation (IBRC). IBRC, який отримав “погані” активи Anglo Irish Bank (ліквідувався під зовнішнім керуванням KPMG). IBRC отримав 24,9% Quinn Group, решту 75,1% розподілено між іншими банками-кредиторами, бондхолдерами та інвестиційними фондами.

Сам Шон Куїнн говорив газеті The Independent, що він винен IBRC 194 млн євро, а не 2,8 млрд євро. При цьому IBRC та інші кредитори забрали акції Quinn Group, і тим самим банк позбавив можливості Куїна платити борги, хоча мільярдер підтримав Anglo Irish Bank у скрутний час, купивши 25% його акцій у 2007-2008 роках. Куін вважає, що керівництво AIB ввело його в оману, до придбання акцій банку бізнес був прибутковим, і він сплачував усі борги.

Тому сім’я Куїнна (з п’ятьох дітей троє працюють із батьком) почала перешкоджати своєму кредитору у поверненні боргів, а керівники Куїнна почали банкрутувати російські фірми, яким належали закладені активи, і виводити їх з-під застави банку. Йдеться про ТОВ “Фінансбудінвестмент” (БЦ Kutuzoff Tower), ЗАТ “Логістика” (логістичний парк Q-Park); всього 11 об’єктів нерухомості у Москві та регіонах Росії та один торговий центр у Києві (ТРЦ Україна). В медіа також йшла мова про частку в БЦ “Леонардо”. Загальна площа будов перевищує 217 000 кв. м, а ділянок – 88 га. Сукупна вартість активів оцінюється в $500 млн. Сам Шон Куїнн оголошений банкрутом у Північній Ірландії. У листопаді 2012 р. його відправили у в’язницю на дев’ять тижнів за неповагу до суду, оскільки він не з’явився на судове засідання у Дубліні, коли розглядалася справа про спробу зробити активи Quinn Group недосяжними для IRBC, повідомляла The Financial Times. 20 липня 2012 р. син Шона Куїнна, Шон Куїнн-молодший, був також взятий під варту, а його племінника, Пітера Куїнна, засудили до тюремного ув’язнення, але останній утік із країни до судового слухання.

Після невдалих спроб відстояти права в російських судах, IBRC вирішив звернутися до компанії А1. Фактично ірландський банк запросив А1 попрацювати на нього як колектор — допомогти стягнути з мільярдера Куїна його російські активи без будь-яких конкурсів чи тендерів на такі послуги.
IBRC та A1 утворили спільне підприємство для стягнення боргів. Воно зареєстроване у Великій Британії. IBRC передав у капітал цього СП усі свої вимоги щодо позовів до структур Quinn Group у Росії та в Україні та гроші (сума не розкривається), а A1 внесла $18 млн. Вартість цих виведених активів сьогодні оцінюється у $0,5 млрд. Контроль у СП у ірландської сторони. А1 перебирає роботу зі стягнення та реалізації боргів, судові та інші витрати. Якщо вкладеного капіталу не вистачатиме, то А1 збільшить свої витрати. Нерухомість, отримана під час судових розглядів, перейде у розпорядження цього СП і буде продано. А1 розраховує на 25-30% від того, що вдасться повернути та продати, решту коштів отримає IBRC. Керуючий директор А1 Дмитро Возіанов представив плани компанії щодо повернення активів на спеціально зібраній прес-конференції, матеріали якої ретельно видалялися з інтернету.

Молотом по Внешпромбанку…

Скриншот заархівованої сторінки контактів російської компанії “Молот”, афілійованої з “Альфа-Груп” через Возіанова

Найбільш цікавим прикладом роботи представників «Альфа-груп» є співпраця з російським «Внешпромбанком».

У березні 2016-го року Центральний банк Росії визнав «Внешпромбанк» банкротом, і туди була введена тимчасова адміністрація російського Агентства страхування вкладів (АСВ).

Реєстр вимог кредиторів «Внешпромбанку» був закритий 18 травня 2016 року. За попередніми даними АСВ, 11 493 заявника пред’явили вимоги на 254,9 млрд руб., з них 81,6 млрд руб. припадало на 10 227 кредиторів першої черги (це фізособи і АСВ, яка виплатила страхове відшкодування за вкладами фізосіб на 44,4 млрд руб.). Арбітражний керуючий «Внешпромбанку» подав 107 позовних заяв за 275 кредитними договорами, за якими була допущена прострочка виконання зобов’язань, на загальну суму 29,062 млрд руб.

Правоохоронці мали підстави підозрювати, що банк використовувався для відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом.

В кінці серпня – на початку вересня 2016-го року АСВ прийняло рішення про те, що з ТОВ «Молот» буде укладено договір для представлення інтересів ТОВ «Внешпромбанк» за межами Російської Федерації. Крім того, ТОВ «Молот» буде займатися пошуком і поверненням активів «Внешпромбанка», його бенефіціарів і дебіторів за межами Росії (строк дії договору – один рік, послуги компанії коштуватимуть $200 000. Крім того, «Молот» може отримати 10% від повернутої суми).

В листопаді 2016 року одна з хакерських груп (“Шалтай-Болтай”) виставила на продаж великий масив електронних листів зі зламаної пошти екс-сенатора РФ, мільярдера Магомеда Магомедова. Масив даних складався з архіву переписки з поштової скриньки секретаря Магомеда Магомедова: 10580 записів, датованих з серпня 2008 року по жовтень 2016 року, загальним обсягом близько 13 Гб. У листуванні міститься велика кількість конфіденційної комерційної інформації, що стосується діяльності та активів групи «Сумма» (власники – брати Магомед Магомедов та Зіявудін Магомедов).

З’ясувати, хто став покупцем масиву e-mail, неможливо, проте в матеріалах викладено багато фактів, які є дуже важливими. Так, за даними хакерського угруповання «Анонімний інтернаціонал» 31 серпня 2016-го року, співробітниця компанії «Група А» Ксенія Голодкова надіслала на e-mail «приймальної» Магомеда Магомедова листа з темою «До уваги: М.Магомедову від Д.Возіанова», в якому направила посилання на статтю, в якій йшлося про те, що ТОВ «Молот» за рішенням АСВ шукатиме втрачені активи банку «Внешпромбанк» за винагороду.

22 вересня 2016-го року та ж Ксенія Голодкова надіслала на e-mail «приймальний» Магомеда Магомедова лист з темою «Від Возіанова», в якому надавалася інформація про «Банк Розвитку Технологій», який так само як і «Внешпромбанк», та « Майстер-банк» був позбавлений ліцензії ЦБ РФ.

У наданій інформації «від Возіанова» детально описувалося фінансовий стан банку, а також особисті дані про його ключовий бенефіціар (мабуть, для можливості вступу в переговори). 4 жовтня 2016 року співробітник ТОВ «Молот» Олександр Орлов, мабуть, надсилає листа Дмитру Возіанову, а «приймальню» Магомедова ставить у копію до листа. Додаток до листа містить детальний опис компанії «Молот» та її бізнес-плану.

Далі в публікації хакерської групи йдеться, що у 2014-му та 2015-му роках на адресу «приймальної» Магомеда Магомедова надходило багато кореспонденції, пов’язаної з діяльністю «Внешпромбанку». Зокрема і документи, пов’язані з наданням банківських гарантій компаніям, афілійованим з Магомедовим. А також, навіть «кредитний портфель» банку за 2015-й рік, який взагалі є комерційною таємницею банку. Дані про позичальників банку офіційно надіслала заступниця директора Департаменту інформаційних технологій «Внешпромбанку» Наталія Твердохлєбова.

Таким чином, усе вищезгадане дає можливість припустити, що Магомед Магомедов міг бути справжнім прихованим бенефіціаром «Внешпромбанку», або, як мінімум, особою, яка має безпосереднє відношення до його банкрутства. Також очевидним є той факт, що структури Дмитра Возіанова (А1, «Група А», Молот) пропонували свої послуги Магомедову, а можливо і обслуговували юридичний процес банкрутства банку та повернення активів, на користь Магомедова.

31 березня 2018 року суд заарештував співвласників групи компаній «Сумма» (їй належали великі частки в ряді логістичних активів – Новоросійському морському торговому порту, групі Fesco, Трансконтейнері, НКХП, Об’єднаній зерновій компанії), представника «Топ-100» найбагатших бізнесменів РФ Зіявудіна Магомедова та його брата Магомеда Магомедова. Вони підозрювалися у розкраданні бюджетних коштів, у тому числі виділених на будівництво об’єктів інфраструктури та енергопостачання, розтраті та створенні злочинної організації. За даними слідства, сума викрадених коштів перевищувала 2,5 млрд. рублів.

А1 в червні 2021 року подала клопотання до Лондонського суду з вимогою до російської державної корпорації «Агентство страхування вкладів» продовжити пошук активів колишнього власника Внешпромбанка (ВПБ) Георгія Беджамова в Лондоні.

Співвласник “Внешпромбанку” Георгій Бенджамов, який також перебував під кримінальним переслідуванням, ще у лютому 2016 року переслав свою довіреність на здійснення операцій та передач активів. Таким чином, усе вищезгадане дає можливість припустити, що Магомед Магомедов міг бути справжнім прихованим бенефіціаром «Внешпромбанку», або, як мінімум, особою, яка безпосередньо пов’язана з його банкрутством. Також очевидним є той факт, що структури Дмитра Возіанова (А1, «Група А», Молот) пропонували свої послуги Магомедову, а можливо і обслуговували юридичний процес банкрутства банку та повернення активів, на користь Магомедова. Один лист Магомедова, який потрапив у відкриту добірку матеріалів від групи хакерів «Анонімний Інтернаціонал» привертає особливу увагу. Співробітниця «приймальної» Магомеда Магомедова – Ірина – надсилає листа на адресу Nazem Fawwad Al Kudsi (CEO, EIIC National Holding, UAE).

У листі йдеться про об’єкти нерухомості в ОАЕ, які належать Магомеду Магомедову на правах власності. Зокрема Магомедов придбав ділянку під віллу, будівництво якої виконує компанія Zaya (Al Barari and Zaya living, голова – Nadia Zaal, одна з 30 найвпливовіших жінок арабського світу). Купівля нерухомості здійснювалася на компанію Strat Oil, а потім була переоформлена на Магомеда Магомедова особисто.

У листі помічниця Магомедова – Ірина – очевидно має на увазі інвестиційну компанію «Invest AD» (Abu Dhabi Investment Company, Абу-Дабі, ОАЕ, заснована в 1977 році, http://www.investad.com/). Інвестиційна компанія “Invest AD” належить уряду емірату Абу-Дабі. З 1996 адресат листа Nazem Al Kudsi був членом правління, а в певний період і CEO цієї компанії. Матеріали зламаної пошти «приймальної» Магомедова говорять про те, що у 2012-му році він отримував інвестиційні пропозиції від цієї компанії.

КБ «Корунд-М»

АТ КБ «КОРУНД-М» — російське підприємство, засноване в 1994 як автономна некомерційна організація в системі Російської академії наук, що спеціалізується на складання різних електронних модулів для жорстких умов експлуатації, проектування та виготовлення складних, високонадійних електронних пристроїв та вузлів обчислювальних машин. По суті, конструкторське бюро мало на меті стати частиною російського оборонно-промислового комплексу (ОПК). Воно є одним із двох найбільших виробників обчислювальних приладів в РФ, у тому числі для оборонного комплексу. Серед проектів та продукції підприємства – програмно-апаратні комплекси «Багет», що постачаються в багато засобів і систем озброєння. Іншими словами – «Корунд-М» – базове підприємство з реалізації програми імпортозаміщення в галузі мікроелектроніки Росії.

Вдова одного із співвласників підприємства Белла Раєвська продала свою частку керівництву інвестиційної компанії А1, яка входить до Альфа-Груп. 25.01.2019 року ТОВ «Гетеборг» (дочірнє підприємство А1) перерахувало 335 млн. руб. на розрахунковий рахунок Б.Є. Раєвській, відкритий у АТ «Альфа Банк» із призначенням платежу «Оплата за акції АТ КБ Корунд-М за договором купівлі-продажу від 01.10.2018, без ПДВ».

І того дня всі кошти були списані з рахунку Б.Є. Раєвській на користь двох компаній:

127 млн. руб. – на користь компанії Darlecon Limited на розрахунковий рахунок №40807810101400000373, відкритий у АТ «Альфа Банк», із призначенням платежу «Переказ коштів за договором процентної позики від 24.01.2019»;
208 млн. руб. – на користь компанії One Expert Holdings Limited на розрахунковий рахунок №40807810001850000065, відкритий у АТ «Альфа Банк», з призначенням платежу «Переказ коштів за ДС №1 від24.01.2019 до агентського договору від 19.01.2018 б/г. 5.7 договору».

Darlecon Limited зареєстрована на Кіпрі 23.05.2012, Адреса: Themistokli Dervi 5 1060 Lefkosia Lefkosia – Cyprus, номер у торговому реєстрі HE306783. Директор та єдиний учасник компанії: Nikoletta Paltagian (гр. Кіпру). Секретар компанії: ABACUS SECRETARIAL LIMITED. У РФ компанії Darlecon Limited присвоєно ІПН 9909393764. Адреса компанії Darlecon Limited збігається з адресою КЗО «Марифена Лімітед», яка до 13.08.2018 володіла 99.99% часткою в компанії Гетеборг. У компаній також один і той самий секретар.

One Expert Holdings Limited має в РФ ІПН 9909483136. Однак, у торговому реєстрі Кіпру компанія з такою назвою не значиться. Гроші пішли до офшорних компаній і там розчинилися. По суті, А1 організували липову угоду з вдовою, нібито сплативши її частку, а насправді – забрали гроші. Після цього А1 почало через суд вимагати у генерального директора «Корунд-М» академіка РАН Володимира Бетеліна документи оперативного управління компанією та секретні розробки росозброєнь.

В медіа було опубліковано склад бенефіціарних власників А1: Генеральний директор та співзасновник ТОВ «А1», Файн Олександр Маркович – 0,010%, ТОВ «A1 Партнер» (місцезнаходження: Бульвар Гранд-Дюшес Шарлотт, д.34А, 1330, Люксембург) – 99,99%.

Через скандал опоненти рейдерів з А1 почали проситися, щоб їх взяв під крило Сергій Чемезов – керівник держкорпорації “Ростех”. Чим закінчилася епопея ще доведеться вияснити.

Висновки

Можна констатувати, що компанії, формально і неформально пов’язані професійними стосунками з бізнес-імперією «Альфа-Груп» (А1, Група А, ТОВ «Молот») з метою розширення сфери своїх бізнес-інтересів та отримання прибутку відзначалися схожими методами роботи:

– Використанням правоохоронних органів «втемну», надаючи свідомо недостовірну інформацію для досягнення власних корисливих цілей, щоб за допомогою кримінальних справ отримати контроль над підприємствами-позичальниками;

– надмірно жорсткий підхід до боржників та здійснення тиску на великих кредиторів задля нав’язування їм своїх умов.

У зв’язку з тим, що державне Агентство страхування вкладів рф (АСВ) пропонувало вкладникам банків, що збанкрутували, безальтернативне співробітництво з ТОВ «Молот» задля повернення незаконно виведених активів, можна припустити, що представники інвестиційно-фінансового напряму «Альфа-Груп» мали тісні зв’язки з посадовими особами АСВ.

Представники інвестиційного конгломерату «Альфа-Груп» у своїй роботі активно використовували інсайдерську інформацію та незаконно здобуті дані про своїх клієнтів, що не могло тривалий час залишатися поза увагою російських спецслужб. Відтак відсутність їхньої реакції свідчить, що зазначені компанії користувалися прямою протекцією посадових осіб, в чиїй компетенції перебувала комунікація з силовими структурами.

«Альфа-Груп»: Історія респектабельного рейдерства